багатоплановість
БАГАТОПЛА́НОВІСТЬ, вості, ж.
Абстр. ім. до багатопла́новий.
У нових селах з прямими широкими вулицями можуть поєднуватися і криві, і ламані, і навіть неширокі провулки, тобто все те, що надає селу затишку, захисту від вітрів, композиційної компактності, цілісності і приємної для ока багатоплановості (О. Довженко);
Композиція роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” відзначається багатоплановістю (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)