багатосполучниковість
БАГАТОСПОЛУЧНИКО́ВІСТЬ, вості, ж., лінгв.
Фігура мови, яка використовується для посилення експресії; полісиндетон.
Багатосполучниковість розглядається у синтаксисі складного речення (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)