багачка

БАГА́ЧКА, и, ж.

Жін. до бага́ч.

Федора Гинцариха була собі багачка на все село (Ю. Федькович);

Нема гірше, сину, як докора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати (Панас Мирний);

А тепер, а тепер – я багачка, Замість курочки – Є в мене качка! (І. Нехода).

Значення в інших словниках

1. багачка — бага́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. багачка — -и. Жін. до багач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. багачка — Бага́чка, -чки, -чці; -га́чки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. багачка — БАГА́ЧКА, и, ж. Жін. до бага́ч. Нема гірше, сину, як донора багачки! Через те я не раяла б тобі багачки брати (Мирний, II, 1954, 224); Федора Гинцариха була собі багачка на все село (Федьк.  Словник української мови в 11 томах
5. багачка — Багачка, -ки ж. Богачка. Засватав я вбогу дівку, — хай багачка плаче, бо багачка, вража дочка, не хоче робити. Чуб. V. 113. Сину мій, сину, каже, — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати. МВ. І. 122.  Словник української мови Грінченка