багет
БАГЕ́Т, а, ч.
1. Пофарбована, позолочена або різьблена планка, з якої виготовляють рами, карнизи або яку використовують для скріплення і оздоблення стелі, стін і т. ін.
Підійшов був лахмітник .. й постукав указівцем по багету (Б. Антоненко-Давидович);
Звідкілясь тягли шматки брудної матерії.., золотих рам і багетів (І. Багряний);
На фабриці випускається вісім найменувань художнього багета для картинних рам, віконних і дверних карнизів (з газ.).
2. Різновид білого хліба – довгий батон.
Дуже популярним елементом французької кухні є, безсумнівно, багет (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)