багнисько
БАГНИ́СЬКО, а, с.
Збільш. до багно́ 1–3.
Коли ротмістр ступив уже на багнисько, Кривоніс враз нахилився, блиснув зубами і мигцем проткнув ротмістрові груди (П. Панч);
Край води розкопана земля, багниська, баюри, болото (П. Загребельний);
Не гідний я, з багниська світського ледь-ледь вирвавшись, до чесної братії сопричтен [причетний] бути (Н. Королева).
Словник української мови (СУМ-20)