багряниця
БАГРЯНИ́ЦЯ, і, ж.
Довгий верхній одяг з дорогої тканини багряного кольору, який у старовину носили монархи.
Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому [Ісусу Христу] поклали на голову, та багряницю наділи на Нього (Біблія. Пер. І. Огієнка);
І в багряниці довгополій Ходив [Саул] по храмині, ходив (Т. Шевченко);
– Королівно, ясна панно, стану вашому належить багряниця і корона, а не ся буденна одіж (Леся Українка);
* У порівн. І знову захід – наче багряниця (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)