байдужки
БАЙДУ́ЖКИ, розм.
1. присл. Те саме, що ба́йду́же 1.
2. у знач. пред. Те саме, що ба́йду́же 2.
– Не холодно, Блаженко? – питається старший лейтенант. – Байдужки (О. Гончар);
Вона, Христя, готова була б половину життя оддати, аби видряпатись на своє хазяйство, а йому [чоловікові] байдужки! (Грицько Григоренко).
Словник української мови (СУМ-20)