байдужісінький
БАЙДУЖІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм.
Цілком, зовсім байдужий (у 1, 2 знач.).
– Бачу, що й ви до Насті байдужісінькі (В. Речмедін);
Тут, у чужому місті, в чужій країні .. серед чужих, байдужісіньких до них людей, все, все буде інакше (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)