бакенбарди
БАКЕНБА́РДИ, а́рд, мн. (одн. бакенба́рда, и, ж. і заст. бакенба́рд, а, ч.).
Волосся від скронь уздовж щік до виголеного підборіддя.
Панок, що перший збив йому циліндер з голови, вже хопив його за довгі бакенбарди обома руками (І. Франко);
Сіверцев замислився. Його хлоп'яче обличчя, обрамлене ранніми бакенбардами, одразу стало старшим (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)