Словник української мови у 20 томах

бакхій

БА́КХІЙ, я, ч., літ.

В античному віршуванні – трискладова стопа, що має один короткий склад і два довгі.

За порядком розміщення наголосу стопа бакхія є висхідною, тобто закінчується наголошеним складом (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бакхій — -я, ч. В античному віршуванні – трискладова стопа, яка має один короткий склад і два довгі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бакхій — ба́кхій (від грец. βάκχιος – вакхічний) в античному віршуванні трискладова стопа, яка має один короткий склад і два довгі.  Словник іншомовних слів Мельничука