бакхій
БА́КХІЙ, я, ч., літ.
В античному віршуванні – трискладова стопа, що має один короткий склад і два довгі.
За порядком розміщення наголосу стопа бакхія є висхідною, тобто закінчується наголошеним складом (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)