балотуватися
БАЛОТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Висувати свою кандидатуру для балотування, бути претендентом на якусь виборну посаду.
У 1919 р. Є. С. Федоров дав згоду балотуватися в дійсні члени Академії наук (з наук.-попул. літ.);
Люди відчувають свою причетність до управління, якщо кандидати, які балотуються до органів влади, пропонують щось дійсно нове стосовно функцій органів влади (з наук.-попул. літ.);
Якщо службовцям забороняється обіймати посади в державних відомствах протягом 3 років від дня їх звільнення, то щодо депутатів такої заборони знову балотуватися в депутати не передбачено (із журн.).
2. Пас. до балотува́ти.
Словник української мови (СУМ-20)