Словник української мови у 20 томах

балтійці

БАЛТІ́ЙЦІ, ців, мн. (одн. балті́єць, йця, ч.; балті́йка, и, ж.).

1. Жителі країн Балтії.

Після Другої світової війни значна кількість балтійців змушена була покинути свої домівки і виїхати на чужину (з публіц. літ.);

Створення оператора передавальної мережі – радикальний крок, який мають зробити балтійці (із журн.).

2. Особовий склад Балтійського флоту.

У боях під Ленінградом вправно діяли моряки-балтійці, артилеристи, танкісти (з наук.-попул. літ.);

Військову зиму балтійці просиділи в казармах, оскільки флот вмерзнув у кригу (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)