Словник української мови у 20 томах

бальнеотерапія

БАЛЬНЕОТЕРАПІ́Я, ї, ж.

Застосування природних і штучно виготовлених мінеральних вод та спеціальних грязей з лікувальною і профілактичною метою.

У дитячому реабілітаційному центрі Одеського обласного благодійного фонду лікарі використовують фізіотерапію, бальнеотерапію, лікувальну фізкультуру, акупунктуру (з газ.);

Пройти курс бальнеотерапії.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бальнеотерапія — бальнеотерапі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бальнеотерапія — -ї, ж. Метод лікування і профілактики захворювань за допомогою природних і штучно виготовлених мінеральних вод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бальнеотерапія — бальнеотерапі́я (від лат. balneum – лазня, купання і терапія) застосування природних та штучних мінеральних вод з лікувально-профілактичною метою.  Словник іншомовних слів Мельничука