банщик

БА́НЩИК, а, ч., розм.

Те саме, що ба́нник².

Коропов пройшов у чоловічу роздягалку й попросив банщика піддати пари (В. Земляк);

Банщик почав розносити клієнтам березові вінички (з газ.).

Значення в інших словниках

1. банщик — ба́нщик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. банщик — -а, ч. Працівник бані, який обслуговує відвідувачів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. банщик — БА́НЩИК, а, ч. Працівник бані, який обслуговує відвідувачів. Коропов пройшов у чоловічу роздягалку й попросив банщика піддати пари (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 179).  Словник української мови в 11 томах