барбет
БАРБЕ́Т, а, ч.
1. Насипний майданчик, що служить укріпленням для встановлення артилерійських гармат і кулеметів.
2. Виступ із майданчиком на борту військового корабля для зручності обслуговування артилерійських гармат.
Першими ввели барбет французи, за ними суднобудівники інших країн, зокрема й Великої Британії (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)