баретки
БАРЕ́ТКИ, ток, мн. (одн. баре́тка, и, ж.), розм.
Закриті черевики на шнурках, застібках чи ґудзиках.
Речі й одяг у ті часи жили довго. Костюми були вихідні й повсякденні, так само як і взуття – штиблети, баретки, чоботи (із журн.);
– Дівчата! Який гарний магазин, – захоплено розповідала Олеся. – Учора там купила зимові чорні баретки (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)