бархатин

БАРХАТИ́Н, у, ч., діал.

Рід тканини.

Стоять скрізь столи, застеляні дорогими килимами, рядочками креселка [кріселка] з червоного бархатину (С. Васильченко);

Міліціонери непорушно стояли при дверях, занавішених червоним бархатином (П. Тичина).

Значення в інших словниках

1. бархатин — бархати́н іменник чоловічого роду рід тканини діал.  Орфографічний словник української мови
2. бархатин — -у, ч., діал. Рід тканини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бархатин — БАРХАТИ́Н, у, ч., діал. Рід тканини. Стоять скрізь столи, застеляні дорогими килимами, рядочками креселка з червоного бархатину (Вас., І, 1959, 107); Міліціонери непорушне стояли при дверях, занавішених червоним бархатином (Тич., III, 1957, 14).  Словник української мови в 11 томах