батечко

БА́ТЕЧКО, а, ч.

Те саме, що ба́тенько.

– Батечку... Не знаю, як вас і величати! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Як ось Анхиз йому приснився, Із пекла батечко явився І синові таке сказав (І. Котляревський);

– В хаті темно, нема дома Або вже ліг спати Мій батечко одинокий (Т. Шевченко).

◇ (1) [Ох (ой)] ба́течку [мій]! – уживається для вираження здивування, захоплення або переляку.

– Нуте, я на вас хоч подивлюся. Батечку мій! а убір який!.. (Панас Мирний);

– Стовпи!.. Стовпи по цілому небу! .. А з-поза них – вогонь палаючий... Ой матінко, ой батечку! Червоний та блискучий. Ну, одно слово: горить! Горить, півнеба горить, все вогонь охопив (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. батечко — ба́течко іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. батечко — -а, ч. 1》 Пестл. до батько 1). 2》 тільки в кличній формі, розм. Уживається як ввічливе звертання до співбесідника. [Ох (ой)] батечку [мій]! — уживається як вигук, що передає здивування, захоплення, переляк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. батечко — див. батько  Словник синонімів Вусика
4. батечко — Ба́течко, -ка, -кові, ба́течку!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. батечко — БА́ТЕЧКО, а, чол. 1. Пестл. до батько 1. Як ось Анхиз йому приснився, Із пекла батечко явився І синові таке сказав (Іван Котляревський, I, 1952, 108); — В хаті темно, нема дома Або вже ліг спати Мій батечко одинокий (Тарас Шевченко, I, 1951, 367).  Словник української мови в 11 томах