батожити
БАТО́ЖИТИ, жу, жиш, недок., кого, що.
Бити батогом, шмагати.
Самі ж козаки ганяли її [вдову] поза городами, а тепер невинних людей батожать (Іван Ле);
Такого вже давно не було в гаремі – якраз тепер батожать дротяними нагайками двох євнухів (із журн.);
* Образно. Ні, не такий він тепер, як колись був. Життя його батожить, гне, життя забрало в нього все, що тільки можна забрати в людини, – родину, домівку, єдину сестру (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)