батон
БАТО́Н, а, ч.
Хлібобулочний виріб довгастої форми.
Дядько Іван підхопив сітку, напхану булками та батонами, й рушив до берега (О. Гончар);
Для відкритих бутербродів пшеничний батон нарізують скибочками, трохи навскіс (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)