баул
БАУ́Л, а, ч.
1. Невелика дорожня скринька, перев. з фанери; коробка округлої форми.
Чоловік відкрив баул і дістав із нього блискучий молоточок (із журн.).
2. розм. Велика дорожня сумка, валіза; об'ємний клунок.
Іван зразу ж почав укладати в баул папери, поклав кілька книжок, кинув речі. Все інше він залишить тут (Б. Левін);
Не розгинаючи спини, жінки “відпочивають” з лопатою та сапою на “фазендах”, тягнуть до міста непідйомними баулами, відрами, ящиками, мішками вирощене (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)