Словник української мови у 20 томах

баул

БАУ́Л, а, ч.

1. Невелика дорожня скринька, перев. з фанери; коробка округлої форми.

Чоловік відкрив баул і дістав із нього блискучий молоточок (із журн.).

2. розм. Велика дорожня сумка, валіза; об'ємний клунок.

Іван зразу ж почав укладати в баул папери, поклав кілька книжок, кинув речі. Все інше він залишить тут (Б. Левін);

Не розгинаючи спини, жінки “відпочивають” з лопатою та сапою на “фазендах”, тягнуть до міста непідйомними баулами, відрами, ящиками, мішками вирощене (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. баул — бау́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. баул — -а, ч. Невеликий дорожній сундук, коробка з випуклою кришкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баул — Шанька, див. сумка, чемодан  Словник чужослів Павло Штепа
  4. баул — бау́л (ісп. baul, італ. baule, з тюрк.) дорожня скриня, валіза, коробка, клунок.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. баул — БАУ́Л, а, ч. Невеликий дорожній сундук, коробка з випуклою кришкою.  Словник української мови в 11 томах
  6. баул — рос. баул (від ісп. baul, від італ. baule, з тюрк.) — дорожня валіза, скриня, сумка.  Eкономічна енциклопедія