Словник української мови у 20 томах

бахтарма

БАХТАРМА́, и́, ж.

У чинбарстві – виворітна сторона видубленої шкіри.

Бахтарма має бути чистою, рівною (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бахтарма — бахтарма́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бахтарма — -и, ж., спец. Внутрішня сторона вичиненої шкіри або шкури; мездра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бахтарма — Бахтарма, -ми ж. Изнанка кожи.  Словник української мови Грінченка