башмак
БАШМА́К, а́, ч.
1. техн. Пристрій, що служить опорою чому-небудь.
Пальцевий брус косарок спирається на два низьких башмаки – зовнішній і внутрішній (з наук. літ.).
2. зал. Пристрій, який накладають на рейки для гальмування вагонів.
– От, для прикладу, щоб башмак .. справді гальмував вагони, а не перекидав. Тут же вміння потрібне (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)