баштанник

БАШТА́ННИК, а, ч.

1. Сторож на баштані (у 1 знач.).

Я на старість за баштанника буду. Надіну широкий бриль, запущу бороду аж по пояс (М. Коцюбинський);

Зліва на згір'ї стояла хижка: в ній влітку жив старий баштанник Ларивон (П. Кочура).

2. Власник баштана (у 1 знач.).

Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна, баштанника (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. баштанник — башта́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. баштанник — -а, ч. 1》 Сторож на баштані. 2》 Власник баштана.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баштанник — Башта́нник, -ка; -нники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. баштанник — БАШТА́ННИК, а, ч. 1. Сторож на баштані. Я на старість за баштанника буду. Надіну широкий бриль, запущу бороду аж по пояс (Коцюб., II, 1955, 388); Зліва на згір’ї стояла хижка: в ній влітку жив старий баштанник Ларивон (Кочура, Родина.., 1962, 204).  Словник української мови в 11 томах
5. баштанник — Башта́нник, -ка м. 1) Хозяинъ бакши. Рудч. Ск. II. 11. Старший брат пішов служити до молодого заможного хазяїна баштанника. МВ. ІІІ. 103. 2) Сторожъ при бакшѣ. 3) баштанни́к. Воръ изъ старыхъ толстыхъ елей. Шух. І. 177. см. башта 2.  Словник української мови Грінченка