бганка
БГА́НКА, и, ж., розм.
Зморшка або складка на чомусь.
Очі його якось пригасли, між бровами лягла глибока бганка (Грицько Григоренко);
Шаптала .. надів на себе широку мережану сорочку, що склалася великими бганками на його дебелім тілі (В. Підмогильний);
Я тепло подивився на його [Осадчого] вузькоплечу згорблену спину, на якій блискавками лягали від рухів бганки (Б. Антоненко-Давидович);
З якою любов'ю вона розгладжувала кожну бганку [на піджаку].., а Сергій сидів збоку, милуючись роботою її рук (О. Гуреїв).
Словник української мови (СУМ-20)