бедуїнський
БЕДУЇ́НСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до бедуї́ни.
Виділявся і гість з Лівії, вбраний у розкішний бедуїнський балахон білого кольору (із журн.);
Бедуїнський поет-воїн з нікчемного раба стає знаменитим полководцем, який очолює війська арабів проти армій Ірану та Візантії (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)