Словник української мови у 20 томах

безбандажний

БЕЗБАНДА́ЖНИЙ, а, е, техн.

Який не має, не використовує бандаж (у 2 знач.).

Безбандажні автомобільні шини та диски.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безбандажний — безбанда́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безбандажний — -а, -е. Який не має, не використовує бандаж.  Великий тлумачний словник сучасної мови