бездержавний
БЕЗДЕРЖА́ВНИЙ, а, е.
Який не має державного устрою (про народ, народність).
Процеси етнічного відродження, утворення нових етнонаціональних моделей мають певну циклічність, яка пов'язана з розпадом імперій, боротьбою бездержавних народів за своє самовизначення (з наук. літ.);
Із занепадом Київської Русі розпочинається так званий бездержавний період нашої історії й культури (з наук. літ.);
Століття бездержавного існування роздерли на шматки не лише землю народу, але і його душу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)