безживність
БЕЗЖИ́ВНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. безжи́вний.
Письменник може писати дуже “правильно” (у нас таких багато, особливо в “історичній” прозі), а в слові немає живої енергії, тільки “мертвечина” минулого і суцільна безживність (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)