Словник української мови у 20 томах

безкласовий

БЕЗКЛА́СОВИЙ, а, е.

Який не поділяється на суспільні класи.

У нас громади немає. Ми – істоти безгромадські, бездержавні, безкласові, безпартійні (В. Винниченко);

* Образно. Співали якісь суб'єктивні пісні Про всякі тополі і верби рясні, Про вишні-черешні, безкласовий цвіт, а потім співали іще й “Заповіт” (А. Малишко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безкласовий — безкла́совий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. безкласовий — -а, -е. Який не поділяється на суспільні класи. Безкласове суспільство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безкласовий — БЕЗКЛА́СОВИЙ, а, е. Який не поділяється на суспільні класи. — Ми радянська влада! Ми будуємо безкласове суспільство (Ле, Міжгір’я, 1953, 532).  Словник української мови в 11 томах