безкінечний —
безкіне́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
безкінечний —
див. безконечний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безкінечний —
див. безмежний
Словник синонімів Вусика
безкінечний —
БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
безкінечний —
БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ див. безконе́чний.
Словник української мови в 11 томах