безоборонний

БЕЗОБОРО́ННИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що безза́хи́сний.

– Ви князь, а я безоборонна, безприхильна удова (І. Нечуй-Левицький);

А люди ж лихi, нерозумнi, вони ще й знущатимуться з них, безоборонних! (Б. Грінченко);

А серце ще таке безоборонне (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. безоборонний — безоборо́нний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. безоборонний — -а, -е, рідко. Те саме, що беззахисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безоборонний — див. беззахисний; слабодухий  Словник синонімів Вусика
4. безоборонний — БЕЗОБОРО́ННИЙ, а, е, рідко. Те саме, що безза́хисний. Вони — сироти безоборонні.  Словник української мови в 11 томах
5. безоборонний — Безоборонний, -а, -е Беззащитный. К. МБ. ХII. 266. Оборонив сиріт безоборонних. К. Іов. 61.  Словник української мови Грінченка