Словник української мови у 20 томах

безощадний

БЕЗОЩА́ДНИЙ, а, е, заст.

Жорстокий, немилосердний.

Безощадна, вовік ненаситна орда (Сл. Гр.);

* Образно. Холодний в'їдливий вітер приспівував свою безощадну пісню (Ганна Барвінок).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. безощадний — безоща́дний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. безощадний — -а, -е, заст. Жорстокий, немилосердний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безощадний — Безоща́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безощадний — БЕЗОЩА́ДНИЙ, а, е, заст. Жорстокий, немилосердний. Безощадна, вовік ненаситна орда (Сл. Гр.); Холодний в’їдливий вітер приспівував свою безощадну пісню (Барв., Опов.., 1902, 25).  Словник української мови в 11 томах
  5. безощадний — Безощадний, -а, -е Безпощадный. К. Бай. 81. Безо́щадна, вовік ненаситна орда. К. Дз. 81.  Словник української мови Грінченка