безправ'я
БЕЗПРА́В'Я, я, с.
Те саме, що безпра́вність.
Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Хто не цінить наданих йому прав, той сам приречений на безправ'я (Яків Баш);
Власне, тут теж раби й патриції, безправ'я люду бідного і безмежне право панства (Василь Шевчук);
В ототожненні державності з життям людей, наголошує Ортега, криється джерело їх безправ'я, насильства над їхньою природою (з наук. літ.);
* Образно. Горе тому, хто несправедливістю дім свій будує, а верхні кімнати безправ'ям, хто каже своєму ближньому працювати даремно і платні його йому не дає (Біблія. Пер. І. Огієнка).
Словник української мови (СУМ-20)