безпредметно

БЕЗПРЕДМЕ́ТНО.

Присл. до безпредме́тний.

Я не люблю безпредметно тужити (І. Франко);

І знову – з-поза чулого романтика .. дивився на мене практик, закоханий в техніку, закоханий не безпредметно, а з повним усвідомленням користі від техніки (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. безпредметно — безпредме́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. безпредметно — Присл. до безпредметний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безпредметно — БЕЗПРЕДМЕ́ТНО. Присл. до безпредме́тний. Я не люблю безпредметно тужити (Фр., XI, 1952, 60); І знову — з-поза чулого романтика.. дивився на мене практик, закоханий в техніку, закоханий не безпредметно, а з повним усвідомленням користі від техніки (Смолич, III, 1959, 551).  Словник української мови в 11 томах