безпривітно
БЕЗПРИВІ́ТНО, рідко.
Присл. до безприві́тний.
Він глянув на неї якось дивно, майже безпривітно, і в тому погляді було щось згасле. Мрія, надія, кохання?.. (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)БЕЗПРИВІ́ТНО, рідко.
Присл. до безприві́тний.
Він глянув на неї якось дивно, майже безпривітно, і в тому погляді було щось згасле. Мрія, надія, кохання?.. (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)