безпроблемний

БЕЗПРОБЛЕ́МНИЙ, а, е.

1. Який не містить, не ставить актуальних питань.

Безпроблемне дослідження.

2. Який не потребує зусиль для розв'язання; простий, легкий.

Даруючи нам життя, Бог милує кожного з нас. Однак ця любов не виявляється як дарування безпроблемного і безвідповідального життя (з наук.-попул. літ.);

Безпроблемний перехід на новий план рахунків став можливим завдяки високій кваліфікації співробітників (з газ.);

Безпроблемне існування.

Значення в інших словниках

1. безпроблемний — безпробле́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безпроблемний — -а, -е. 1》 У якого немає проблем. 2》 З яким не виникає проблем.  Великий тлумачний словник сучасної мови