безрадісний

БЕЗРА́ДІСНИЙ, а, е.

Позбавлений радості; сумний.

Якби не було в їх [них] надії, що тією роботою осягнуть вони мету бажану, було б життя їм безрадісне (Б. Грінченко);

В майбутньому люди прийдуть до нього [Бога] .. І тоді не буде гнітючої сірої нудьги, звірожорстокого безрадісного буття (О. Довженко);

Чи ти спізнав життєву путь свою на цій безрадісній сумній роботі, де все людською мукою взялось? (В. Стус);

Доля дітей із заниженою самооцінкою безрадісна і тривожна (із журн.);

// Який не викликає радості; похмурий, невеселий.

Заграло та й ущухло Червоне море, висохло, й осталась безрадісна пустиня після нього (Леся Українка);

– Скажіть, Оленчук, чим вас привабив цей суворий безрадісний край? (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. безрадісний — безра́дісний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безрадісний — Нерадісний, сумний, журливий, похмурий, невеселий, (- життя) БЕЗПРОСВІТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. безрадісний — -а, -е. Позбавлений радості; сумний. || Який не викликає радості; похмурий, невеселий. Безрадісне животіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безрадісний — див. сумний  Словник синонімів Вусика
5. безрадісний — ПОХМУ́РИЙ (про погоду, пору року, частину доби, небо — з хмарами, дощем, мрякою; про предмети — оповитий темрявою, імлою), ХМУ́РИЙ, ХМА́РНИЙ, ХМУРНИЙ, СПОХМУРНІ́ЛИЙ, ПОХМУРНІ́ЛИЙ, НАХМУ́РЕНИЙ, НАСУ́ПЛЕНИЙ, ПОНУ́РИЙ, ПОХМУ́РНИЙ заст.; ПРИ́ХМАРНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. безрадісний — Безра́дісний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безрадісний — БЕЗРА́ДІСНИЙ, а, е. Позбавлений радості; сумний. Якби не було в їх надії, що тією роботою осягнуть вони мету бажану, було б життя їм безрадісне (Гр.  Словник української мови в 11 томах
8. безрадісний — Безрадісний, -а, -е Безотрадный.  Словник української мови Грінченка