безрадісність
БЕЗРА́ДІСНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безра́дісний.
Наше суспільство внаслідок багаторічної традиції звикло жити в ідеологізованій державі, коли присутність якоїсь рятівної ідеї звеселяла безрадісність буднів (із журн.);
Їх пригнічувала суворість, безрадісність і незрозумілість богослужіння (з газ.);
Спробую якось “підсолодити” безрадісність мого прогнозу тостом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)