безславність
БЕЗСЛА́ВНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до безсла́вний.
Мудрі успадковують славу, а нерозумні – безславність (з публіц. літ.);
Христос уподібнився нам, став людиною для нас, перетерпів безславність, щоб нас прославити, умер, щоб врятувати (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)