безструктурний
БЕЗСТРУКТУ́РНИЙ, а, е.
Який не має сталої структури; сипкий.
У новому аспекті формулюється поняття “національна безпека України” та управління військовими формуваннями, що її забезпечують. Воно представлено не якоюсь безструктурною абстракцією, а багатством конкретного змісту (з наук. літ.);
Поняття елементарності зовсім не означає, що ці об'єкти є цілком безструктурними й не складаються з дрібніших елементів (з наук. літ.);
Безструктурні ґрунти.
Словник української мови (СУМ-20)