безуспішність

БЕЗУСПІ́ШНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до безуспі́шний.

Київський князь Всеволод Ярославич бачив безуспішність боротьби і остаточно визнав за Ростиславичами зайняті ними землі. 1097 року з’їзд в Любечі під Києвом підтвердив це рішення (з наук. літ.);

Через безуспішність консервативної терапії здійснено оперативне лікування (із журн.).

Значення в інших словниках

1. безуспішність — безуспі́шність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. безуспішність — -ності, ж. Абстр. ім. до безуспішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безуспішність — БЕЗУСПІ́ШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безуспі́шний.  Словник української мови в 11 томах