безшабашність
БЕЗШАБА́ШНІСТЬ, ності, ж., розм.
Властивість і стан за знач. безшаба́шний.
Він [анарх] був у стані якоїсь молодечої безшабашності (М. Хвильовий);
Ніщо не завдавало йому стільки клопоту і тривоги, як безшабашність, неслухняність напівбезпритульного сина (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)