бельмес
БЕЛЬМЕ́С, а, ч.:
◇ (1) Ні бельме́са:
а) (перев. зі сл. не знати, не розуміти і т. ін., зневажл.) зовсім, абсолютно нічого.
Ні бельмеса не знає (Номис);
Ви... взялися рятувати слабого від хвороби, в якій самі ні бельмеса не розумієте (Л. Яновська);
– Чого вам треба від мене? Ні бельмеса не розумію (Іван Ле);
б) (в чому) зовсім не розбиратися, не розумітися.
Аркадій Андрійович .. образився. – Ну, ти, Мар'янко, хоч і була в чека, а в ділах государственних [справах державних] ні бельмеса (М. Хвильовий).
Словник української мови (СУМ-20)