бензантрон
БЕНЗАНТРО́Н, у, ч.
Вуглеводнева хімічна речовина, вихідна для синтезу деяких барвників.
Відрив СО від молекулярних іонів є характерним для багатьох хінонів, наприклад, нафтохінону, бензохінону та бензантрону (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)