бентос
БЕ́НТОС, у, ч., біол.
Сукупність тваринних і рослинних організмів, які населяють дно водойм.
Значну частину морського бентосу використовують як харчову й технічну сировину (з наук. літ.);
Бентос поділяють на тваринний (зообентос) і рослинний (фітобентос) (з наук.-попул. літ.);
Саркодові мешкають переважно у планктоні або бентосі морів, у прісних водоймах і ґрунтах (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)