бергамот
БЕРГАМО́Т¹, а, ч.
1. Невелике цитрусове ефіроносне дерево родини рутових, з листя, квіток, пагонів і плодової шкірки якого добувають цінну для парфумерної і кондитерської промисловості ефірну ароматичну олію.
Небо над хмарочосами пахне бузком, квітучою липою, конвалією та екзотичним бергамотом (з газ.).
2. Кисло-солодкий плід цього дерева.
Бергамот – екзотичний плід Півдня (із журн.).
БЕРГАМО́Т², у, ч.
1. Сорт гібридного дерева – груші.
Часто бергамотами називають і сорти груші з яблукоподібними плодами (із журн.).
2. Назва групи столових сортів груші.
Плоди цього гібрида нагадували собою грушу з групи бергамотів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)