бережливий
БЕРЕЖЛИ́ВИЙ, а, е.
Ощадливий, економний.
У кого руки трудові, у того душа бережлива (прислів'я);
Без знання історико-геологічного процесу життя планети не можна планувати раціональне, бережливе використання невідновних природних ресурсів (із журн.);
Турбота про екологічну безпеку визначає стратегію бережливого, раціонального природокористування (з газ.);
// у знач. ім. бережли́вий, вого, ч. Ощадлива, економна людина.
Чи порвалося що з одежі, при бійці, до останку, – вони йому вислужену й залежану в якого бережливого брали й давали... (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)