бережливість
БЕРЕЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
1. Властивість за знач. бережли́вий.
Не скупість чи бережливість говорили тут, а емігрантські злидні (О. Іваненко);
Бережливість – не скнарість, а природна риса людини-творця. Вона рідна сестра достатку (з газ.).
2. Ощадливе витрачання, використання чого-небудь; ощадливість, економність.
Особливо важливе значення має додержання бережливості в усьому народному господарстві (з наук.-попул. літ.);
На жаль, дорослі не вчать підлітків відрізняти бережливість від корисливості (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)