берестяний
БЕРЕСТЯНИ́Й, а́, е́.
Зробл. з бересту (див. бе́рест²).
Вночі на Верховині затрембітала трембіта, берестяна гуцульська сурма (Л. Первомайський);
На Півночі, в лісових місцевостях, берестяний посуд дуже поширений у хатньому вжитку (з наук.-попул. літ.);
// Написаний на бересті (про рукопис).
Мудрець .. збирав дбайливо скарб берестяних грамот і збитків (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)